Каталог статей

Морський прапор Січі з спецхрану Ермітажу

Чи не варто використати елемент прапора Січі в символіці ВМС України? Розмови про це початися.Цій пригоді виповнилося чотири роки. Ми вже про неї якось і забули. А історики лише зараз про щось починають один одного питати. І ми бачимо,що так нічого і не зрозуміли. Пишуться якісь недолугі статті, виникають легенди. Доводиться повертатися і пояснювати. Мова піде про справжнього таємного супергероя України, який зміг проникнути в секретні сховища ФСБ в Ермітажі, один з яких названо в добрих імперських традиціях – Малоросейскій отдел.

Завдяки тому Герою, імені якого ще не можна розкривати, українці змогли дізнатися про духовні скарби власної нації, хитро вивезених і захованих російськими царями, а згодом більшовиками. Всі наші святині добре зберігаються, доглянуті і помічені грифом «секретно». Більше того, спецхрани охороняються пильною ФСБ і керуються лише їх перевіреними кадрами. Вони є у всіх найбільших російських музеях. Там безцінні зібрання всіх народів, які хоч раз окуповувала імперія.

Офіційно цих установ не існує. Як не почуєте жодного підтвердження того, що у російських музеях і архівах переховують українські цінності. Наші святині ніколи не експонують. Чому? Щоб показати нашу меншовартість і всіляко перешкоджати росту національної самосвідомості народу. Старий імперський тактичний хід. Англійці теж ним користуються…

Коли наївні у планетарних справах журналісти часописів «Нова Січ» і «Музеї України» спробували доторкнутися до процесу пошуку наших культурних цінностей, відразу опинилися в епіцентрах кількох міжнародних шпигунських операцій і скандалів. Тут гра іде на крупних ставках… Ще будемо згадувати операцію «Козацькі регалії», полювання на шаблю Мазепи, архіви…

Фотографія оригіналу морського козацького прапора Січі з спецхрану Ермітажу опинилася у нас десь у березні 2007 року. І в певних вузьких колах стала сенсацією. У квітні, була опублікована на наших сайтах. Навіть прикрасила обкладинку одного з номерів журналу «Музеї України». Так, це оригінал одного з головних Січових прапорів! З секретного сховища Ермітажу! Можете сміливо використовувати у публікаціях.

А поки-що невідомий патріот, що здійснив той подвиг -  справжній герой нашої нації. Саме на таких людях і тримається Україна! Не на трибунних горлопанах!

Ми пишаємося, що саме наші видання було обрано для оприлюднення сенсації, значення якої і досі мало хто розуміє. Журналісти свою роботу виконали. Тодішня влада В.Ющенка побоялася активувати процес вивчення  і повернення українських святинь. До нинішнього режиму звертатися з подібним просто смішно…

Нам залишилася фотографія. І ця патріотична, але трохи сумна історія.

Копії подібного прапора є на Хортиці, у Дніпропетровську, Київському історичному музеї.

Довкола копії у Львівському історичному музеї виник навіть скандал. Їх копія прапора чомусь теж не реставрується і багато років не виставляється в експозиції. Керівництво музею завірило нас, що прапор  реставрують і  виставлять для огляду. Тоді я спеціально їздив до Львова. Через технічні причини прапора мені так і не показали. Хоча наступного дня Наталка Бачуріна здійснила фотосесію. Пройшло достатньо часу. І львівським журналістам варто відвідати ЛІМ і поцікавитися долею того символічного експонату. Відреставрували? Виставили? Чи знову красиво поговорили, а прапор так і висить під плівкою у закапелках? Про долю київської копії теж слід поцікавитися в керівництва Історичного музею. Якось дуже прохолодно ставляться до таких знакових речей…

Тож очікуємо публікацій! Прекрасна нагода молодим журналістам проявити свій талант, створити красиву сенсацію!

Можливо, історію слід вчити на таких епізодах, а не нудних переказах придворних докторів наук?

До речі, чи не варто використати елемент прапора Січі в символіці ВМС України? Розмови про це початися. Активуємо!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Передрук з посиланням!

http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=5624