Боремося за Музей прикордонників
Триває
боротьба за порятунок Музею прикордонників. Громадськість, ветерани,
пишуть листи народним депутатам України, до Уряду, Президента...
Сподіваємося, державні діячі звернуть увагу на цю проблему і музей
залишиться на звичному місці... Звернутися до Вас нас змусила кричуща
ситуація, яка склалася навколо Центрального музею Державної прикордонної служби
України, який знаходиться в м. Києві по вул. Лаврській, 24. Керівництво
Меморіального комплексу „Національний музей історії Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років”, в особі Ковальчука І.П., який одночасно представляє
інтереси балансоутримувача будівлі по
вул. Лаврській, 24., ініціює в односторонньому порядку розірвання договору
оренди №3489 від 11.09.2006 р., який було укладено між Регіональним відділенням
Фонду державного майна України по м. Києву, Адміністрацією Державної
прикордонної служби України та балансоутримувачем. Генеральний директор
Меморіального комплексу „Національний музей історії Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років”, Ковальчук І.П. мотивує своє небажання продовжувати
вищезгаданий договір оренди через буцімто брак площ для фондосховища
Меморіального комплексу „Національний музей історії Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років”. Розірвання договору оренди з Адміністрацією Державної
прикордонної служби України, на думку
Ковальчука І.П., вирішить проблеми з розміщенням фондосховища. Однак, як стало
нам відомо на території вищезгаданого закладу знаходиться більше десяти комерційних
організацій, які займають значні площі Меморіального комплексу „Національний
музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”. Але, на жаль, саме
Центральний музей Державної прикордонної служби України стоїть на заваді
Генеральному директору вищезгаданого закладу, саме виселення прикордонного
музею може вирішити всі проблеми пов’язані з браком площ під фондосховище.
 Мабуть антисимволічним є і той факт, що
Центральний музей Державної прикордонної служби України, який було створено
п’ятнадцять років тому за ініціативи першого директора Музею Великої
Вітчизняної війни 1941-1945 рр., генерал-майора Козлова В.А, нинішній
генеральний директор Меморіального комплексу „Національний музей історії
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років” Ковальчук І.П., намагається
виселити, що призведе до фактичного знищення унікального історичного,
культурного та освітнього закладу. Позиція пана Ковальчука І.П., щодо спроб
фактичної ліквідації прикордонного музею напередодні 70-ї річниці початку
Великої Вітчизняної війни, яка буде відзначатися в нашій Державі є глибоко
антипатріотичною і такою, що шкодить нашому суспільству в справі виховання
молоді на засадах служінню Батьківщині. Ми маємо нагадати, що прикордонники першими зустріли навалу ворога
на світанку 22 червня 1941 року і виявили зразки стійкості та мужності в
буремні роки Великої Вітчизняної війни. Згідно офіційних даних понад 36 тисяч
прикордонників, загинули в перші дні війни. Сто п’ятдесят прикордонників
отримали високе звання Героя Радянського Союзу і десятки тисяч були нагороджені
бойовими орденами та медалями у роки Великої Вітчизняної війни. Ліквідація
прикордонного музею в історичному місці Києва, де кожний клаптик землі
освячений кров’ю захисників та визволителів нашого Великого міста, означає
зрадити пам’ять і звитягу наших
славетних попередників.
Саме
експозиція Центрального музею Державної прикордонної служби України розповідає
про мужність і стійкість воїнів в зелених кашкетах. Ліквідувавши музей ми
практично позбавимо численних відвідувачів Меморіального комплексу нашої
Держави та гостей з інших країн світу можливості доторкнутися до історії
України та її славного минулого. Хочу зауважити, що за час свого існування до
храму прикордонної слави, яким без сумніву є Центральний музей Державної
прикордонної служби України завітало понад сто тисяч відвідувачів.
Окрім того наш музей є єдиним музейним закладом в
Україні, який відображає розвиток, становлення, діяльність та сьогодення
захисників рубежів Вітчизни. На сьогодні Центральний музей Державної прикордонної
служби України виконує важливу виховну роль в українському суспільстві. Тут
мають можливість провести свої зустрічі ветерани Великої Вітчизняної війни,
учасники бойових дій в Афганістані. Окрім того музей слугує місцем, де
координують свої плани громадські організації, які займаються пошуковою та
патріотичною діяльністю.
Окремо варто наголосити, на пошуковій діяльності
Центрального музею ДПСУ. Адже наш музей плідно співпрацює з декількома
громадськими організаціями, які займаються пошуком та перепохованнями воїнів,
що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Так влітку 2006
року в лісному урочищі „Зелена брама”, що на Кіровоградщині працівники
Центрального музею Держприкордонслужби України провели науково-пошукову
експедицію в результаті якої з належними
військовими почестями було перепоховано 124
командири і бійця. На місці поховання прикордонників було створено прикордонний
архітектурний меморіал. Тепер це місце стало традиційним для вшанування пам’яті
прикордонників, які загинули на полі бою. Стараннями співробітників нашого
відомства роботи зі встановлення імен та пошуку останків воїнів продовжуються і
нині. На сьогодні останки семи десяти захисників Вітчизни чекають на належне
поховання, згідно наших традицій. В травні 2009 року подібна акція, за участі Державної прикордонної служби
України відбулася під Києвом в селі Іванків Бориспільського району. Перелік
відповідних акцій, спланованих та проведених Центральним музеєм
Держприкордонслужби України можна було б продовжувати і далі, однак незмінним є
їх державницька та патріотична сутність.
Ліквідація
Центрального музею Державної прикордонної служби України напередодні 20-ї
річниці Незалежності Держави, а також 70-ї річниці початку Великої Вітчизняної
війни буде мати негативний резонанс в суспільстві. Адже зі службою на кордоні
пов’язана доля десятків тисяч наших співвітчизників.
Тому просимо Вашої
підтримки у вирішенні питання щодо подальшого функціонування Центрального музею
Державної прикордонної служби України за адресою м. Київ, вул. Лаврська, 24.
Громадський комтет порятунку Центрального музею Державної прикордонної служби
| 
