Каталог статей

Сосунок, що не служив в армії, виховує ВСІ Збройні Сили України!

Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України очолив щирий україножер - таваріщ Алексей Селіванов. Це найпотужніша підстава як нового Міністра Оборони України, так і Уряду, Президента України особисто. Фактично цей сосунок, що навіть не служив в армії (можна лише здогадуватися чому?) є реальним викликом всім чесним офіцерам і солдатам Збройних Сил, що клянуться померти за Незалежну Україну!

Чи приймало це незаперечне явище Гускава Мира присягу народу України? Чи давали йому українські спецслужби дозвіл на роботу з секретними документами?

Чи пройшов цей геній перевірку у психіатра? Адже маємо яскравий випадок роздвоєння свідомості - однією частиної мозку воно за Рассею, іншою повинне виховувати патріотизм української армії.

А якщо завтра війна з Рассеею? Ким воно стане? Зрадником, чи дезертиром? Їх на війні пристрілюють у першу чергу! То може хай врятують його просто зараз? Пошлють у відставку.

З його церковними талантами стояти на колінах, малчік не прападьот...

Цікаво, які кадрові несподіванки готують ловці однієї істинної церквушки, де так популярні педофілія та інші содомські гріхи?

І як поставляться до цього офіцери?

Главный атаман Международной общественной организации «Верное Казачество», член Президиума Всеукраинского координационного света организаций российских соотечественников, заведующий кадетско-казачьего направления Центра военно-патриотического и спортивного воспитания молодёжи «Десантник».

С августа 2011 года Постановлением Кабинета Министров Украины назначен секретарём Координационного совета по вопросам возрождения казачества в Украине.

Родился 7 декабря 1980 года в Киеве. В 2002 году закончил Национальный технический университет Украины «Киевский Политехнический институт» по специальности «Инженер-конструктор лазерных и оптикоэлектронных приборов, в 2007 – аспирантуру Национального авиационного университета по политологическому профилю.
В 2008 году на базе Союза Верных казаков была создана Международная общественная организация «Верное Казачество», Главным атаманом которой был избран А.С.Селиванов.
В 2010 году Верное Казачество получило благословение на свою деятельность от Святейшего Патриарха Московского и Всея Руси Кирилла.
В 2011 Верное Казачество стало в авангарде единения казаков вокруг канонической Православной Церкви, создав Совет атаманов Православного казачества при Синодальном Отделе УПЦ по делам пастырского окормления казачества Украины и духовно-физическому воспитанию молодёжи. А.С.Селиванов был избран секретарём этого совета.

За участие и организацию обороны Православных храмов канонической Церкви от раскольников имеет пять орденов Украинской Православной Церкви: Орден Рождества Христова 1 степени, орден Прп.Ильи Муромца 2 степени, орден Св.Равноапостольного князя Владимира 3 степени, орден «1020 лет Крещения Киевской Руси», орден «15 лет Харьковскому Собору».

http://modus-agendi.org/user/438

Ще варто прокоментувати особистість, яка очолила Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України пана Селіванова. Ця посада дуже важлива і відповідальна, адже Департамент відповідає за виховання захисників нашої вітчизни. І дуже непросто та важливо привити молодим людям і зберегти в досвідчених військовиків любов до своєї Батьківщини, повагу до її історичного минулого, патріотизм, гордість за свою країну,бажання працювати і за необхідності покласти своє життя за свою Країну, розуміння своєї ролі в системі Збройних Сил і в країні загалом. Адже наші Збройні Сили - наша гордість і наша впевненість в завтрашньому дні. То якій же людині випала така почесна місія, кому було довірено цю надважливу царину?

Олексій Селіванов – активіст. В різні роки він був чи й досі є: головою Київського монархічного центру, очільником комітету «Рух росіян України», Головний отаман Міжнародної суспільної організації «Вірне козацтво», співробітник двох Синодальних відділів УПЦ… Цей список можна продовжувати і далі, але краще перейти до розкриття цієї багатогранної особистості, бо це насправді справа не проста.

1. Політична позиція. Головною метою свого життя Головний отаман Вірного Козацтва вважає об’єднання України з Росією[1]. Мабуть і не згадуючи при цьому статті Конституції України, де йдеться про якусь там цілісність кордонів, яку доречі повинні охороняти військовослужбовці. «Пока есть Православная Россия» - заспокоює Селіванов, - «народам остальных православных и славянских государств есть на кого надеяться. На Украине … именно Путин – самый рейтинговый политик современности». А як же Віктор Федорович Янукович? Невже фальсифікація на виборах таки була?

2. Громадянська позиція і кругозір. Олексій Селіванов, за його словами, захищає правду, зокрема - «історичну правду». Як він каже в інтерв'ю «Єсть на Небе Бог, который не в силе, а в правде. Правду говорить и делать легко и приятно.»[2]. І історична правда наша полягає в тому, що Катерина ІІ зовсім не знищила Запорозьке козацтво – навпаки, вона ощасливила його тим, що подарувала йому Кубань. Доречі, в цій же статті, Селіванов, висловлюється з приводу діяльності інших козацьких організацій, яких в Україні зараз не так і мало. Точніше, він негативно оцінює «практику деятельності подобного "украинского казачества", замешанного на национализме».

В одній зі статей О. Селіванова, доречі на релігійну тематику, порадував логічний ряд: «Маніяк Чикатило, Шаміль Басаєв, Збігнев Бжезинський... Дивовижно, але всі ці людожери мали прототипів у руських билинах.»[3] Ширина кругозору, рівень освіти, вміння докопатися до зерна істини серед великих масивів інформації начальника Департаменту соціальної і гуманітарної політики Збройних Сил України вражає.

3. Гендерна політика. Сторінка «начальника» в соціальний мережі говорить сама за себе: «Они, женщины, если бы им дали возможность воплотить в жизнь свои представления о Вселенной, начали принимать на работу того или иного человека в зависимости от знака Зодиака, под которым он родился, или в зависимости от того, будет ли раздражать или раздражать начальницу кандидат. Но что утешает: такой мир бы существовал недолго, через месяц он бы погиб, а вместе с ним и все человечество. … При культурном господстве женщины в любом грандиозном историческом, политическом или религиозном исследовании обязательно бы учитывались биологические фактори. Например, могли бы быть такие докторские – «Роль месячных в свержении большевиками Временного правительства»[4]. Інший пост – з лозунгом – «Я бы каждой красивой украинке дал казака-защитника!»[5]. А некрасивим що? Самовиражатися – заборонено, а сімейного щастя вони теж недостойні, чи як? Давайте розпочнемо «полювання на відьом»: якшо жіночка не влаштовує бравого козака своєю зовнішністю – на багаття; якшо жінка пішла на вибори – на багаття; якщо жіночка вміє читати і писати – на багаття???

4. Терпимість. Ставлення до секс-меншин – питання злободенне не лише на нашій неньці-батьківщині. Ось як пропонує боротися з ними бравий отаман: «Метод боротьби у козаків з секс меншинами один - це нагайка. Як то кажуть хай вони почують навіщо їм заднє місто»[6]. Якшо Вам цікаво хто громив всі гей-паради в Україні – це він, наш герой, Олексій Селіванов. Та ж сторіночка в соціальній мережі рясніє закликами проти цієї категорії людей. Таким чином, прихильників одностатевих стосунків – теж на багаття. А чому б і ні? Ми ж в 21 столітті все-таки живемо.

5. Віра. Олексій Селіванов – людина безперечно релігійна. Підтримує московський патріархат. Організовує охорону патріарха Кирила, захищає «канонічні» православні церкви від «розкольників». А також був замішаний в релігійному скандалі, а саме - подача скарги Патріарху Кирилу з звинуваченнями в адресу голови УАПЦ Митрополита Володимира[7]. Після того як Митрополит Київський і всія України благословив діяльність Міжнародної суспільної організації «Вірне козацтво», яку і очолив Селіванов, цей вчинок був трохи не тактовним. Але активні люди – вони активні скрізь. Треба сказати, коли ця подія набула широкого резонансу і осудження Селіванов свій підпис відкликав і вибачився. Тверду позицію і вміння відповідати за свої вчинки прослідкувати неважко.

Патріотичний центр